Ці огірочки в нас називають закускою з характером: пікантні, з часником, зернами гірчиці й свіжою петрушкою, вони однаково добрі й до святкової чарки, й до буденної картоплі. А готуються простіше простого: без розсолу, без варіння маринаду, огірки маринуються у власному соку. Скажу одразу, як кажуть автори рецепта: готуйте подвійну порцію і не пошкодуєте, бо перша банка не доживає навіть до Нового року!
Інгредієнти:
- Огірки – 3 кг
- Петрушка – пучок (70 г)
- Часник – 3-4 головки
- Зерна гірчиці – 20 г (2 ст. л.)
- Чорний перець горошком – 10 г (1 ст. л.)
- Сіль – 2 ст. л.
- Цукор – 200 мл (склянка)
- Олія – 200 мл
- Оцет 9% – 200 мл
Пропорції легко запам’ятати: цукру, олії та оцту порівну, по склянці на 3 кг огірків.
Приготування:
Огірки мию і замочую в холодній воді на 1-2 години, так вони будуть пружними. Потім обрізаю кінчики і нарізаю: невеликі вздовж на четвертинки, більші на 6-8 довгастих шматочків. Саме нарізка дає огіркам змогу пустити сік, який і стане маринадом.
Петрушку дрібно кришу, весь пучок, не шкодуйте: з нею смак виходить свіжим і по-особливому ароматним. Часник, а його тут щедро, три-чотири головки, чищу і нарізаю пластинками або пропускаю через прес.
Складаю огірки у велику каструлю чи миску, додаю петрушку, часник, зерна гірчиці, перець горошком, сіль, цукор, вливаю олію та оцет. Добре перемішую руками, щоб кожен шматочок обкачався в заправці.
Залишаю маринуватися на 2-3 години при кімнатній температурі, за цей час двічі-тричі перемішую. Огірки пустять багато соку, і на дні збереться справжній маринад, жодної води не треба.
Розкладаю шматочки по чистих банках щільно, стійма, і рівномірно розливаю сік-маринад з дна миски. Виходить приблизно 6 півлітрових банок.
Далі стерилізація: на дно широкої каструлі кладу рушничок, ставлю банки, прикриті прокип’яченими кришками, наливаю теплу воду по плічка і доводжу до кипіння. Півлітрові банки стерилізую 10-12 хвилин, літрові 15-20. Огірочки за цей час змінюють колір на оливковий.
Дістаю банки, закатую, перевертаю догори дном і вкутую до повного остигання. Зберігаються чудово і в погребі, і в квартирній коморі.
Через місяць «Козацькі» повністю готові: пружні, кисло-солодкі, з гірчичною пікантністю і часниковим духом. Маринад з банки, до речі, теж не пропадає, ним заправляють салати й вінегрети. Закривайте більше, взимку ця банка відкривається першою і зникає найшвидше!