Абрикосовий компот у нашій родині називають «зимовим сонцем»: відкриваєш у грудні банку, а там бурштиновий напій з ароматом липня і цілі половинки, які діти виловлюють наввипередки. Закривається він найпростішим методом подвійної заливки, без жодної стерилізації, і стоїть у коморі бездоганно. Даю точні пропорції на 3-літрову банку, з ними компот виходить навіть у тих, хто закриває вперше.
Інгредієнти:
На 3-літрову банку:
- Абрикоси – 500-700 г (приблизно третина банки)
- Цукор – 250 г (1 повна склянка)
- Вода – близько 2,5 л
- Лимонна кислота – щіпка (за бажанням, для страховки і яскравого смаку)
Любите насиченіший, «густіший» компот — сміливо кладіть абрикосів до половини банки, а цукру півтори склянки.
З кісточками чи без
Цілі абрикоси з кісточками виглядають у банці красиво і дають легкий мигдальний відтінок, але такий компот зберігають не довше року. Половинки без кісточок — варіант спокійніший і зручніший: п’ються, їдяться, ідуть у випічку. Я роблю половинки, і вам раджу.
Приготування
Абрикоси беру щільні, ледь недостиглі, з пружною м’якоттю: перестиглі в окропі розповзуться на кашу. Мию, розрізаю по борозенці навпіл і виймаю кісточки.
Банки достатньо ретельно вимити з содою, стерилізувати не треба, гаряча заливка все зробить сама. Кришки кип’ячу 5 хвилин.
Викладаю абрикоси в банку, приблизно на третину об’єму.
Перша заливка. Заливаю абрикоси крутим окропом тоненькою цівкою по центру, щоб скло не тріснуло, до самого верху. Накриваю кришкою і залишаю на 15-20 хвилин: фрукти прогріваються, а вода забирає їхній аромат.
Друга заливка. Воду з банки зливаю назад у каструлю (зручно через кришку з дірочками), всипаю склянку цукру і щіпку лимонної кислоти, доводжу до кипіння і проварюю 2-3 хвилини, до повного розчинення цукру.
Киплячим сиропом заливаю абрикоси по самі вінця, щоб аж трохи переливалося, і одразу закатую. Перевертаю банку догори дном, вкутую ковдрою і залишаю до повного охолодження на добу. Це повільне остигання і замінює стерилізацію.
Зберігання і маленькі секрети
Зберігається компот і в погребі, і в міській коморі при кімнатній температурі, аби подалі від батареї. Спочатку він здається неконцентрованим, але за місяць-два абрикоси віддадуть сиропу весь смак, і компот набере повну силу. Перед подачею його можна розводити холодною водою, якщо вийшов засолодкий.
Щоб банки гарантовано не «вибухали», запам’ятайте три правила: щільні фрукти без пошкоджень, окріп у обох заливках справді крутий, і заливати по самі вінця, без повітря під кришкою. Лимонна кислота — додаткова страховка і приємна кислинка в смаку.
З сезону закриваю таких банок десять, і щороку мало: взимку абрикосовий компот у нас випивається першим, а половинки з банки йдуть на пироги й до сирників. Сонце в банці, інакше не скажеш, встигніть закрити, поки сезон!